Первісні наскельні малюнки печер Ласко (Франція) та Альтаміра (Іспанія). Мозаїки, фрески, іконопис, книжкова мініатюра Візантії.


Живопис — одне з найдавніших мистецтв, яке протягом багатьох століть пройшло еволюцію від наскельних розписів палеоліту, до новітніх течій XXI ст. Це мистецтво народилося практично з появою людства. ?

Назвіть види і жанри живопису. Охарактеризуйте їх.


Розповідь про витоки європейського живопису почнемо з цікавої події, що трапилася у Франції у вересні 1940 року. Четверо старшокласників вирушили в експедицію, щоб знайти підземний хід до середньовічного замку. Та опинилися вони в печері доісторичної людини. Зі стін на них дивилися величезні звірі, викликаючи подив і захоплення.

Учитель, якому повідомили про знахідку, був вражений, коли побачив цю первісну «галерею», яка нагадувала сучасне мистецтво графіті. Юні дослідники відкрили печеру Ласко.


Коли зародився і як розвивався живопис у Європі? Які стилі й жанри панували в певні епохи? Як не заблукати в лабіринті видатних імен художників? Які ви знаєте жанри монументального живопису? Так само випадково було відкрито знамениту печеру Альтаміра в Іспанії археологом-любителем і його 9-річною донькою в 1879 році. Обидві печери із зображеннями диких і свійських тварин внесені до списку об’єктів Світової спадщини ЮНЕСКО.




Особливості суспільного та культурного життя Візантії зумовили формування нового мистецького стилю — візантійського та розквіт таких видів мистецтва, як архітектура (зокрема, будівництво храмів), монументальний живопис (фрески, мозаїки, іконопис), книжкова мініатюра, декоративно-прикладне мистецтво (ткацтво, килимарство, ювелірство, різьблення), музичне мистецтво (церковні піснеспіви



Характерними рисами візантійського стилю є урочистість, зовнішня пишність і внутрішня шляхетність, а також традиціоналізм, канонічність. Він вирізняється надмірною стилізацією, надзвичайною виразністю ліній, використанням сталих художніх стереотипів і багатства кольорів.


Живопис Візантійської імперії — важливий етап розвитку європейського живопису доби середньовіччя. Був необхідним етапом складання іконографії та попередником живопису романської доби, частково готики та ранніх етапів італійського відродження.


Фреска (від італ. — свіжий) — живопис па вологій штукатурці, одна із технік настінного малярства, протилежна до розпису по сухому. Фресками називають також твори, виконані в цій техніці.



Фреска — розповсюджений і відносно дешевий спосіб декорування стін, який не потребував ретельної підготовки чи використання дорогих матеріалів. Візантійські фрески спочатку виготовляли за античними технологіями, а в XII ст. у штукатурку почали додавати товчений вапняк, мармур або черепицю. Спрощений характер малюнка та обмежену кількість фарб підсилює декоративний ефект мозаїк. Топ їх зазвичай золотавий або синій.


Іконопис — вид живопису, релігійного за темами сюжетів, культового за призначенням; мистецтво написання ікон.


У візантійському іконописі були поширені декілька технологій створення ікон: енкаустика, мозаїка, темпера. Зображення святих та подій, описаних у Біблії або церковній історії, виконані на дошці, полотні або металі, мали відповідати чітким правилам, розробленим церквою.

Темперна ікона «Вишгородська Богоматір», більш відома за пізнішою назвою «Володимирська», і нині вражає кожного, хто її бачить. Очі Богородиці сповнені туги й передчуття майбутньої трагедії, що очікує її Сина. Невідомий митець майстерно передав психологічну напругу, ніжність і душевне тепло, хоча подібні за силою та глибиною почуттів образи були рідкістю в тогочасному мистецтві Візантії.


Джерела:

https://uahistory.co/pidruchniki/masol-art-10(11)-class-2018-standard-profile-level/17.php

https://youtu.be/ceiN3-bi87M?list=PL7b90YiR1Ju4sDrBofIvagjCTQTEdorKL&t=15

https://uahistory.co/pidruchniki/nazarenko-art-10(11)-class-2019-standard-profile-level/36.php