Календарно – обрядові пісні.

Уявіть, що у вас забрали всі календарі в телефонах, годинники та прогнози погоди. За вікном — тисячу років тому. Як дізнатися, коли пора сіяти пшеницю, коли кликати тепло, а коли готуватися до лютих морозів?

Наші предки мали свій, особливий "суперкомп’ютер". Це був музичний календар, який ніколи не збивався, бо працював у такт із самою природою. Люди вірили: якщо вчасно не заспівати правильну пісню — весна запізниться, дощ не полиє ниву, а сонце образиться і сховається. Кожен сезон мав свої магічні заклинання, які ми сьогодні називаємо календарно-обрядовими піснями.

Сьогодні ми розшифруємо ці таємні коди, дізнаємося, навіщо наші однолітки колись "гукали" весну, як за допомогою пісні "програмували" гарний врожай і чому ці стародавні мелодії досі мають таку дику, первісну енергію!»

? Як ви думаєте, чому люди співали пісні, коли працювали в полі чи святкували? Який настрій у піснях — веселий чи сумний? Спробуйте пригадати одну народну пісню, яку ви чули!

Наша країна має неймовірну музичну спадщину.

Звідки ж береться ця краса? Це мелодії, які створював наш народ протягом століть. Вони передаються від бабусь до онуків і розповідають про: Природу ("Ой, у лузі калина").Свята (колядки, щедрівки).Ігри та танці ("Подоляночка").Вони прості, щирі й легко запам'ятовуються.

Кожна пісня розказує історію: про любов, як у пісні "Ой, у вишневому саду", про сміливість козаків, як у "Засвистали козаченьки", чи про природу, як у "Вийди, вийди, Іванку". Співали їх усі — від дітей до бабусь, і навіть на іншому кінці світу українці співають, щоб пам’ятати рідну землю.

Цікаво, що українські пісні ділять на різні види — обрядові (наприклад, колядки на Різдво), побутові (про життя), історичні (про героїв). Вони звучать із бандурою, сопілкою чи скрипкою, а іноді просто акапельно, тобто без інструментів.

Календарно-обрядові пісні — це пісні, які співали наші предки в певні дні року. Слово «календар» означає рік, а «обряд» — це святкова дія чи традиція. Разом виходить: пісні, зв'язані згодом, природою та святами!

Головні пори року та їхні пісні

Рік у наших предків ділився на чотири частини, і кожна мала свої чарівні мелодії:

Зимові свята (Колядки та щедрівки): Коли земля спала під снігом, діти й дорослі ходили від хати до хати, бажаючи господарям добра, здоров’я і багатства, а натомість отримували солодощі.
Весняні пісні (Веснянки та гаївки): Коли сніг танув, дівчата й хлопці виходили на луки, закликали сонечко, пташок і тепло піснями й хороводами, щоб швидше прокинулась природа.
Літні пісні (Купальські та русальні): Влітку співали на свято Івана Купала, плели вінки, стрибали через вогнище та шукали чарівну квітку папороті.
Осінні пісні (Жнивні): Коли люди збирали з поля пшеницю й жито, вони співали подячні пісні землі за багатий врожай, бо робота була важкою, але дуже радісною.

2. Чому ці пісні особливі?

Вони як магія: Предки вірили, що гарна пісня може «закликати» дощ під час засухи або сонечко після холодів.
Вони передавалися від серця до серця: Їх часто не записували в книжки, а мами співали дітям, бабусі — онукам.
У цих піснях живе душа українського народу, його звичаї та любов до рідної землі.

Які пісні зимового циклу співають на Різдво, а які — на Новий рік? Розкажи про відомі тобі традиції, суголосні ілюстраціям. Уяви себе в гурті цих людей. Яка музика «звучить»?

Календарно-обрядові пісні зазвичай складалися з простих мелодій і ритмів, коротких мотивів. У веснянках, наприклад, використовувалися закличні мотиви, у піснях танцювального характеру — пружні чіткі ритми.

Зразком відображення народних обрядів в українській музиці, зокрема календарних, стала фолькопера Ігоря Шамо «Ятранські ігри». Композитор використовує різнобарвні прийоми хорового співу — шепіт, говірки, вигуки, тупотіння ногами.

Ігор Шамо. Фолькопера «Ятранські ігри». «Купальська II» (з інсценізацією)

«Троїсті музики» № 27 (дитячий хор)

Колискові належать до родинно-побутових творів, які збагачують скарбницю народної мудрості, краси й добра. Мелодії колискових пісень спокійні, ритмічні, сповнені ніжності, емоційної щирості. Не злічити чудових колискових, які написані знаменитими вітчизняними й зарубіжними композиторами.

Кирило Григорович Стеценко (1882-1922) — український композитор, хоровий диригент. Він працював учителем співу в різних закладах, організовував народні хори та капели.

У творчості композитор віддавав перевагу хоровим та оперним жанрам, солоспівам, обробкам народних пісень. К. Стеценко — лірик, майстер прозорих барв, світлого, ніби «акварельного», музичного звукопису.

Кирило Стеценко. Вечірня пісня.

Презентація. Календарно-обрядові пісні. Роль і місце пісні в житті українців. Головні календарні обряди. Народна обрядова пісня, її різновиди

Мистецтво завжди було пов’язане з повсякденним життям людей, які співали родинно-обрядові та побутові пісні. Родинні свята — народження дитини, досягнення повноліття, весілля — відзначали весело й урочисто. А яке ж весілля без пісні? Вони супроводжують весільний обряд, який перетворюється на театралізоване дійство.

Українська весільна пісня пропагує здорову народну мораль, високі почуття та ідеали. Увесь обряд весілля пронизаний побажаннями молодим доброї долі, щастя, радості, злагоди, любові, взаємоповаги, щирого ставлення одне до одного. Коріння заклинальних мотивів у весільних піснях сягає глибокої давнини: «Будь весела, як весна, будь багата, як земля, будь пригожа, як рожа».

Ернест Контратович. Весілля на Верховині

Родинно-побутові пісні — це поетично-музичні твори, у яких відображено все розмаїття людського життя. У ліричних піснях співається про кохання і людську долю, нерідко — про розлуку.

У жартівливих і сатиричних піснях висміювалися негативні риси людини чи вади поведінки — лінощі, примхи, вередливість.

Жанри пісень

Ритм також закладався у куплетну форму пісень, де у приспіві повторювалися і мелодія, і слова, а у заспіві — тільки мелодія.

Іван Гончар. Веснянка

Ольга Ларіонова. Масляна

Тарасюк "Засоби музичної виразності" | PPT

Ритм існує в довкіллі, визначає життя людини та діє на її почуття. Ритмічно змінюються день та ніч, пори року — весна, літо, осінь, зима, стукають копита коня, колеса поїзда, відбиває час годинник.

Ритмічної послідовності дотримуються і в мистецтві: у танцях, піснях, віршах, оздобленні одягу та житла.

🌍 Мистецтво Єднає

Навчаючись музиці та мистецтву України, ми не просто співаємо чи слухаємо. Ми пізнаємо історію, традиції та душу нашого народу. Це робить нас сильнішими, мудрішими і допомагає любити свою рідну країну ще більше!

Рефлексія

Яке свято чи пору року ви любите найбільше і чому?
Чи доводилося вам колись співати колядки чи водити хороводи на весні? Які емоції це у вас викликало?
Як ви думаєте, чому важливо пам'ятати пісні, які співали наші бабусі й прабабусі багато років тому?

Ми підкидаємо догори випечених із тіста «жайворонків» і голосно співаємо, щоб прогнати люту зиму. Який це вид пісень? (Веснянки).
У хаті пахне кутею, на небі сходить перша зірка, а ми тримаємо в руках велику зірку і бажаємо господарям "повну хату добра". Що ми співаємо? (Колядки / Щедрівки).
Сонце в зеніті, ми плетемо вінки з польових квітів, стрибаємо через багаття і пускаємо вогники за водою. До якого обряду ми готуємося? ( Купальські пісні / Літній цикл).

Домашнє завдання

1. Розпитайте своїх батьків, бабусь чи дідусів, які календарно-обрядові пісні (наприклад, колядки, щедрівки чи веснянки) вони пам'ятають із дитинства. Запишіть у зошит назву та вкажіть, до якої пори року вона належить.

2. Намалюйте у зошиті невелику емблему для одного з чотирьох музичних циклів (наприклад, сонечко з колоском для літніх пісень або пташку з квітами для веснянок). Напишіть 1–2 речення, чому ви обрали саме ці символи.

Самостійне дослідження, медіапошук

Досліди, які українські пісні набули популярності у світі.

Фантазую, експериментую, дію

Знайдіть в Інтернеті записи українських пісень у сучасній обробці (наприклад, гуртів «ДахаБраха», «ONUKA» та ін.). Послухайте

Презентація до уроку – розваги. «Математичні фокуси та головоломки»