Мистецькі перлини Візантії та Русі-України

? Чи доводилося вам заходити до старовинної церкви і відчувати, як там застиг час?

Величні куполи, стіни, вкриті розписами, таємничі погляди святих з ікон... Усе це — відлуння епохи Середньовіччя, коли народилася дивовижна культура, що поєднала мудрість Візантії та дух наших предків.

Візантія: Золота Імперія та її Мистецтво

Після падіння могутнього Риму на його уламках постала нова велична держава — Візантійська імперія зі столицею в Константинополі (сучасний Стамбул). Саме тут народився унікальний візантійський стиль, який на тисячу років став взірцем для багатьох країн. Візантійці зберегли античні мистецькі традиції, запозичили найкращі художні здобутки в інших народів і пристосували їх до християнських вірувань. Відповідно до панівних світоглядних уявлень головним завданням мистецтва було втілення божественного начала.

Головним завданням мистецтва було втілення божественної краси. І візантійцям це вдавалося блискуче!

Візантійський стиль зародився в архітектурі й образотворчому мистецтві, виявився також в ілюструванні книг. Балканами він поширився на Русь-Україну, де існував упродовж багатьох століть. Для нього характерні урочистість і шляхетність. Фасади орнаментували цегляною кладкою. Приміщення храмів мали три галереї — нефи. Центральну частину увінчував купол, довкола якого інколи розміщували інші, менші за розмірами. Куполи були переважно цибулеподібної, шоломоподібної, іноді шатрової форм. Інтер’єри вражали розкішшю.

Архітектура:
"Короною" візантійської архітектури є, безперечно, собор Святої Софії в Константинополі. Уявіть собі гігантську споруду, увінчану величезним куполом діаметром 31 метр! Коли заходиш усередину, здається, ніби купол не тримається на стінах, а висить у повітрі, залитий сонячним світлом.

У споруді вперше було застосовано хрестово-купольний тип будування (тобто вона має у плані хрест). Собор щедро прикрашено мозаїками, фресками, іконами. Інтер’єр оздоблений мармуром різних кольорів.

Схема хрестово-купольного храму

Візантійці винайшли хрестово-купольний тип храму, який став каноном для православних церков.

Монументальний живопис:
Простота екстер’єру візантійського храму контрастує з розкішшю інтер’єру. Стіни у ті часи зазвичай декорували фресками, підлогу — мозаїками.

Мозаїка — це ніби картина, складена з тисяч маленьких шматочків кольорового скла (смальти) або камінчиків. Часто використовували золоту смальту, тому стіни буквально сяяли, створюючи відчуття дива.

У візантійському монументальному живописі зображення були плоскими; для передачі релігійних ідей застосовували символи, німби над головами. Для блиску й розкоші в мозаїках використовували золото, яскраві кольори.

• Схарактеризуй візантійську мозаїку (композицію, кольори, орнаменти). Зверни увагу на пози й жести зображуваних, коштовний одяг.

Імператор Юстиніан І зі своїм почтом. Мозаїка в базиліці Сан-Вітале, м. Равенна (Італія)

Чому майстри Візантії та Русі-України так щедро використовували саме золоту смальту в храмах, хоча це було неймовірно дорого? Що символізувало це сяйво для людини минулого?
Золото візантійських і руських майстрів — це не просто розкіш, це спроба матеріалізувати світло душі.

Ікона для візантійців була не просто картиною, а "вікном у небесний світ". Іконописці дотримувалися суворих правил — канонів. Зображення були дещо плоскими, символічними. Золотий колір символізував божественне світло, а червоний — життя та людську природу.

Візантійські майстри доводили іконопис до досконалості, щоб передати духовність матеріальними засобами.

Золота візантійська ікона (XI ст.)

? Поміркуй, яке емоційне послання втілює жест Архангела Михаїла. Опиши свої враження від кольорової символіки ікони, її коштовного оздоблення золотом, емаллю, орнаментом.

? Уявіть, що ви — візантійський майстер, якому замовили мозаїку для імператорського палацу. Який сюжет ви б обрали, щоб вразити імператора, і які кольори використали б?

Узагальнюю, аргументую, систематизую

1. Назви ознаки візантійського стилю в культовій архітектурі й монументальному живописі.
2. . Розкажи про особливості церковної музики Візантії.

Варіант 1. Розглянь фрагмент мозаїки з базиліки Сан-Вітале у м. Равенна (Італія). Переглянь майстер-клас в е-додатку. Створи композицію з птахом (імітація візантійської мозаїки).

Варіант 2. Створи ескіз мозаїки (квіти, птахи тощо) для оформлення інтер’єру .

• Оціни свою роботу на уроці за допомогою сигналів рукою.

На початку XV ст. під тиском турецьких завойовників Візантійська імперія занепала. Проте візантійський стиль поширився на інші терени, зокрема на Русь-Україну, де плідно розвивався впродовж багатьох століть.

? Пригадай пам’ятки художньої культури України періоду Київської держави, які внесено до Списку об’єктів всесвітньої спадщини ЮНЕСКО.

Русь-Україна: Нова Перлина у Візантійській Короні

У 988 році князь Володимир Великий хрестив Русь. Разом із новою вірою на наші землі прийшло і візантійське мистецтво. Але наші предки не просто копіювали його — вони творчо переосмислили візантійські традиції, додавши до них свій неповторний колорит.

Мистецтво Русі-України вважають одним із найвизначніших художніх явищ у світі. Із запровадженням християнства середньовічна Русь-Україна була залучена до західноєвропейських цінностей. Вона успадкувала найкращі традиції Візантії і привнесла свій неповторний колорит у сузір’я стародавніх культур.

Архітектура
Найграндіознішим символом епохи став собор Святої Софії в Києві, збудований за часів Ярослава Мудрого. На відміну від візантійських храмів, Софія Київська увінчана аж тринадцятьма куполами, що створює неповторний, динамічний силует.

Мозаїки та фрески Софії Київської: Це справжній скарб, що зберігся до наших днів! У центральному куполі нас зустрічає величний образ Христа Пантократора (Вседержителя). А в головному вівтарі — унікальна мозаїка Богоматері Оранти. Її постать (заввишки понад 5 метрів!) на золотому тлі випромінює спокій та силу.
Мозаїки Софійського собору: 1 — Оранта; 2 — Христос Пантократор (на куполі)
Кияни вірили, що доки стоїть Оранта — "Нерушима Стіна", — доти стоятиме і їхнє місто.

? Софію Київську іноді називають "Біблією в камені та фарбах". Як ви розумієте цей вислів?

Із княжої доби до нашого часу збереглися зразки храмової архітектури в Києві, Чернігові, Володимирі, Галичі. Найстаріший із них — Спасо-Преображенський собор у Чернігові (1036 р.).

Успенський собор, м. Володимир (Україна)

Храми прикрашали настінні розписи — мозаїки та фрески. Їх оригінальне поєднання в єдиному ансамблі вважають інноваційним для монументального мистецтва, оскільки воно не було відоме візантійцям. Багатокупольність — також важлива ознака сакрального будівництва часів Русі-України. Ще одна характерна особливість цих храмів — облаштування хорів у «другому ярусі».

• Порівняй собори княжої доби, визнач форми куполів.

Давні храми Русі-України були осередками мистецтва й освіти. У них зберігалися рукописні книги, діяли літописні й іконописні майстерні.

У монастирях переписували книги, прикрашаючи їх дивовижними ілюстраціями — мініатюрами. Історія зберегла ім’я одного з митців того часу — Аліпія — іконописця Києво-Печерського монастиря. Мініатюри до Остромирового Євангелія виконав майстер Григорій.

1 — Євангеліст Лука. Мініатюра з Остромирового Євангелія; 2 — Аліпій-іконописець. Гравюра з Києво-Печерського патерика

На основі творчого переосмислення візантійських іконописних канонів сформувалася самобутня київська школа. Її майстри використовували зворотну перспективу, локальні кольори з конкретною символікою (червоний — земне життя, золотий — світло, синій і зелений — небесний дух).

Вишгородська Богородиця — одна з найдавніших православних ікон у стилі Елеуса (Замилування), зафіксована в літописах (XII ст.). Її назва походить від міста первинного розміщення у храмі м. Вишгород.

Вишгородська ікона Божої Матері

Рефлексія

🔑 Золотий ключ (Головна ідея):
- Сьогодні я зрозумів(-ла), що мистецтво Візантії та Русі-України — це...
🎵 / 🎨 Живий відгомін (Емоція):
- Найбільше мене вразив(-ла)... ( твір живопису / мозаїка / ікона), тому що...
🌉 Місток у сучасність (Практичне значення):
- Чому людям XXI століття варто знати і берегти ці перлини минулого?

• Досліди нумізматику й банкноти, присвячені Собору Святої Софії.

• Склади рекламний сторителінг за зображеннями на марках.

Музичне мистецтво

Уявіть, що час — це океан. Які емоції та образи викликає у вас ця музика? Чи відчувається в ній простір величних кам'яних соборів?

Молитва до Пресвятої Богородиці.

Сьогодні ми доторкнутися до витоків нашої музичної культури — почуємо, як звучала Візантія та як її духовне багатство проросло на українській землі у вигляді церковного та світського багатоголосся й знаєвого письма.

Візантійська імперія створила самобутню музичну культуру, пов’язану з християнством. Щоденні богослужіння, які супроводжувалися хоровим співом а капела, були обов’язковими в житті кожного візантійця. Сакральна музика східного обряду одноголосна і винятково вокальна, на відміну від західної церковної традиції, де використовували орган. (Водночас орган звучав у світській музиці Візантії під час різноманітних урочистостей.)

Мелодії, засновані переважно на даньогрецьких ладах, записували невмами.

Візантійська невменна нотація

Подивись відеопартитуру і послухай, які звучить візантійський розспів.

Хор хлопчиків, світлий за колоритом, виконував тропарі — музично-поетичні імпровізації на біблійні сюжети або тексти.

Унікальне надбання вишуканого пишного літургійного співу збагатило візантійський стиль мистецтва — взірець гармонійного поєднання архітектури, живопису і музики.

Життя наших предків було наповнене музикою. Вона лунала скрізь:

У храмах: Урочистий одноголосний знаменний розспів а капела, що прийшов з Візантії. Його мелодії записували особливими знаками — "крюками". А про свята та важливі події сповіщали церковні дзвони.
Особливості знаменного київського розспіву:
Одноголосний спів: вся музика виконувалася в один голос, без супроводу.
Протяжність і плавність мелодій: мелодії звучали рівномірно і спокійно, що створювало атмосферу благоговіння під час богослужінь.
Мінімалізм: простота мелодій, але водночас глибокий духовний зміст.
Знаменний розспів став основою для подальшого розвитку православної церковної музики, зокрема для формування інших стилів співу в Україні.

Крюкове письмо

Особливо шанували в княжі часи музику двонів, що колоритним перегуком супроводжувала релігійні свята, скликала народ на віче.

Основою християнського богослужіння став знаменний розспів, а провідним жанром — літургія. Поступово під впливом місцевих традицій візантійські канони змінювалися, адже співаки «з голосу» засвоювали мелодії і відтворювали по пам’яті.

Фрагмент чаші з Чернігов

Острозького наспів «Із нами Бог» гурту «Хорея козацька».

Схарактеризуй засоби виразовості твору.
На площах і бенкетах: Тут панували скоморохи — мандрівні актори, музиканти, акробати. Вони грали на гуслях, сопілках, бубнах, розважали народ і князів, співали билини про подвиги богатирів.

На одній із фресок Софійського собору можемо побачити музиканта, який грає на струнному смичковому інструменті, подібному до скрипки. Це — гудок, або смик (поширений в європейських країнах як фідель чи ребек).

У верхньому ряду флейтист і два трубачі грають на духових інструментах. Нижче від них музикант, що стоїть, тримає лютню, а той, що сидить, — ліру (кіфару). У центрі зображено трьох ударників: угорі — музиканта з металевими тарілками (кімвалами), під ним ліворуч — виконавець на кроталах (тріскачках), праворуч — на парних барабанчиках (накрах)

Фреска «Скоморохи»
? Як ви гадаєте, чим музика скоморохів відрізнялася від церковних співів? Яка була б веселішою і чому?

Музичний інструментарій був різноманітний: від духових інструментів (сурми, роги, труби, сопілки, окарини, кувикли, волинки, жалійки), до ударних інструментів (бубни, накри, тулумбас, тарілки, дзвіночки).

Кувикли

Тулумбас

Окарина

? Які з інструментів на ілюстраціях тобі вже відомі? З яких матеріалів, на твою думку, їх виготовляли?

Словник

Кувикли (кувички, кугикли) — багатоствольний духовий інструмент, подібний до флейти Пана.

Літургія (від грец. — всенародна справа, служіння) — церковна відправа у православній християнській церкві, аналогічна католицькій і протестантській месі.

Тулумбас — давньоруський ударний інструмент, великий військовий барабан.

Б. Фільц. Київський триптих (сюїта). Токата і маестозо.

Г. Сасько. Городище Кия.

Узагальнюю, аргументую, систематизую